Бібліотека — це особливе місце, де оживають історії, мрії стають реальністю, а книги стають найкращими друзями. Нижче зібрано щирі, короткі та зворушливі вірші про бібліотеку, які підійдуть як для дітей, так і для дорослих.
Дитячі вірші про бібліотеку
Вознюк Леся
Сумувала книжечка
У бібліотеці
угорі високо
книжечка стояла
сумно й одиноко.
Прибігали дітки
чемні невеличкі,
не могли дістатись
верхньої полички.
Книжечка просила
тихо і печально:
— Прочитайте, дітки,
я така повчальна,
і така цікава,
для усіх згоджуся…
Раптом опинилась
у руках Катрусі.
Втішилися книжка
і мале дівчатко,
що в бібліотеку
завітало з татком.
***
Я — Бібліотекар
За моїм вікном ростуть
Кедри і смереки.
Гарне місце влітку тут
Для бібліотеки.
Я полиці змайстрував
Для книжок, журналів,
Щоб читали їх усі
Діти в зелен залі.
І тепер у ранній час
Чи в обідню спеку
Йдуть до мене читачі,
У бібліотеку.
Люблять загадки, пісні
Петрик, Оля, Таня,
Павлик просить лиш казки
Та оповідання,
Йдуть до мене читачі
Зблизька і здалека.
Жду їх радісно завжди,
Я ж — бібліотекар!
Вірші до Всеукраїнського дня бібліотек
Тебе, привітну, ніжну і хорошу
Веде стежина полем у житах,
В Твоїх руках безцінна світла ноша,
Книжки пропахли сонцем у хатах.
В очах відбились неба сині далі,
Зоря ранкова всілась на плечі,
В полях Тебе, мов у цій читальній залі,
Чикають вірні друзі-читачі.
Нехай серця їх сповнені шаноби,
Вбирають слово мудрого струмка,
Та світло знань, це знають хлібороби,
Перерости у стиглі колоски.
Хай плеще в пояс хвиля колоскова.
Нехай шумлять дорідні врожаї.
Дозволь, красуне, завжди з рук Твоїх
Одержувать красу живого слова.
***
Для мене книга – світло дня.
Для мене книга – зорі ночі…
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі…
Без книги я не проживу
Вже, як без вирію лелека…
Я і крізь вічність оживу
В отім святім: бібліотека…
Для вас я книгою лишусь,
Словами, строфами, рядками,
У пам’ять віршами впишусь
І прози буйними грядками…
В енциклопедіях знайду
Для вас усі найкращі гасла
І з ними у серця прийду,
Щоб свічка помислу не згасла.
Бо книга – то свято дня,
Бо книга – то і зорі ночі…
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі…(П. Гоць)
***
Величальна. Гончарівській бібліотеці
Несеш здавен, як прапор, слово,
Благословенна у трудах.
Людської мудрості основи
Оберігаєш ти в віках.
Глибини маючи незмірні,
До неба зводишся чолом.
Тож і стежки до книгозбірні
Не заростають полином.
По них сьогодні ви ідете,
До дивохраму на Дніпрі
Ідуть учені і студенти,
І ветерани, й школярі.
І нам відомо достеменно,
У пісні мовити пора,
Що прислужились бізнесмени
Бібліотеці Гончара.
Тож не дадуть нам крил зложити
В годину скрути і журби,
І не одне життя прожити
Поможуть нам її скарби.
Зворушливі вірші для дорослих
Яковлєва Віра. В бібліотеці
Лупцює дощ, чи сипле сніг,
А може, й сонячно надворі,
Сиджу серед священних книг,
Живу життям чужих героїв.
Я відкриваю таїну,
Штурмую все нові фортеці,
І оголошую війну
Тим, хто не був в бібліотеці.
Мов королівна, серед книг,
В сузір’ї геніїв-поетів.
Нам рідне слово — оберіг,
В нім — чари мрій і подих злетів.
Нехай завидують мені:
Кохаюсь в слові, де, як в морі,
Пливуть поеми-кораблі
І рими-чайки вслід за мною.
Тож захищатиму я скрізь
Не телевізор кольоровий,
А серця обласного зріз,
Співучу українську мову
***
Щербина Анатолій. Бібліотека
У храмі цім, є місце всім –
Хто пише і читає,
Хто не лінується у нім,
Той цілі досягає.
І люди працьовиті, вмілі,
Завжди в підмозі читачам,
Слова – привітні, теплі, милі
Щодня вони дарують нам.
Вони – хранителі талантів,
Книжок, брошур, статей, газет,
Пісень і нот для музикантів
І віршів, що писав поет.
Вітаю з святом, друзі, Вас!
Хай Вас хранить Господь до скону,
А був би з мене богомаз,
Я б написав із Вас ікону.
Ці короткі та зворушливі вірші про бібліотеку передають особливу атмосферу цього чарівного місця. Вони підходять для читання на уроці, для святкування Дня бібліотек або просто для того, щоб згадати, як важливо зберігати і любити книгу. Нехай бібліотеки завжди будуть повні читачів, а книги — любові й поваги!
